Еспарцет піщаний насіння 100 г

Еспарцет піщаний - є багаторічною, медоносною та кормовою рослиною з сімейства бобових. Ця рослина є багаторічною і може рости на одному місці від трьох до семи років. Також є дуже добрим медоносом і вирощується для отримання сіна, яке вважається найкращим для всіх видів худоби.

Утворює довге коріння — до десяти метрів, що має значну силу проникнення в ґрунт, здатне впровадитися в тріщини скель, обвитися навколо каменів, залишаючи на них глибокі сліди.

Плід – сітчасто-зморшкуватий боб. У перший рік свого розвитку еспарцет дає лише одиночне стебло, а на другий і третій рік починає кущитися.

Медоносна культура.

Еспарцет — один із найкращих та затребуваних медоносів.
Медова продуктивність еспарцету сильно коливається: у центрально-чорноземних областях, в Україні та на півдні Росії медозбір з еспарцету сягає 120 кг, а на південному сході Казахстану – лише 70 кг з гектара. Винятково цінний для бджільництва закавказький еспарцет, особливо поливний. За сприятливих умов медопродуктивність його сягає 400 кг з гектара!

Мед з еспарцету світло-бурштинового кольору, прозорий як кристал, має приємний тонкий аромат та смак, зацукрується не скоро. У сівшому вигляді еспарцетовий мед є білою твердою масою з кремовим відтінком, що нагадує по виду сало.

Еспарцетовий мед містить велику кількість аскорбінової кислоти, каротину, білки, різні ферменти, вуглеводи та інші корисні речовини.

Вологість.
Рослина посухостійка, успішно росте в лісостепових і степових районах майже на всіх ґрунтах, крім кислих і заболочених, добре росте на щебенистих і піщаних ґрунтах, але кращими для нього вважаються чорноземи та ґрунти, багаті на вапно.

Температура.
Еспарцет чутливий до низьких температур, при малому сніжному покриві не виносить великих морозів. Еспарцет не виносить близького стояння ґрунтових вод. Може рости на вапняних кам'янистих ґрунтах та крутих схилах.

Норма висіву як сидерат – 800 г/сотку.

Висівають еспарцет по розпухлу не бороновану землю, зазвичай під покрив ранніх зернових культур, дещо скорочуючи норму висіву останніх або скошуючи їх на зелений корм. На сіно еспарцет прибирають пізніше середини цвітіння. У польових сівозмінах еспарцет використовують переважно як культуру, що парозаймає.